«Людської пам’яті мости…»

Сьогодні для здобувачів освіти перших курсів, викладачем Вікторією ЗАХАРЧУК. було проведено годину – реквієм «Людської пам’яті мости…».На відкритому уроці звучали страшні цифри невинно закатованих Голодом 1932-1933 років українців. Вимирали цілі села, було зафіксовано випадки людоїдства і трупоїдства. Прагнучи врятувати хоч дітей, селяни часто везли їх до міста і там залишали в установах, лікарнях, на вулиці.

Голод, набув найстрашнішої сили на початку 1933 року. Гинули всі, чоловіки, жінки, діти… але, перш ніж померти, люди часто божеволіли, втрачаючи своє людське єство. Голод притуплював моральність. На честь усіх закатованих голодом українців, під звук метроному, було оголошено хвилину скорботи.

Здобувачами освіти групи МКА 9-21 Владиславом КРАСЮКОМ, Олександром ГАРБУШІНИМ та Олександром КЛЕМЕНКОМ зачитувалися поетичні строки, в які було вкладено весь біль і смуток в пам’ять замордованих голодом-геноцидом селян.

Також, для усіх присутніх звучали: відеофрагменти із документального фільму «Голодомор 1932-33 років в Україні»; відеоролик-мультфільм  «Голодний Дух»; пісня у виконанні О. Білозір «На вікні свіча, миготіла…», під супровід презентації із фотослайдами.

Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам, бо воно здолало смерть, аби дійти до нас, щоб застерегти від повторення страшних помилок.

Categories: