На землі живе безліч людей, у яких погляди на одні й ті ж речі або обставини з плином часу можуть змінюватися координально. Це може стосуватися не тільки духовних чи політичних питань, культурних, територіальних чи питань матеріального благополуччя, а також безлічі здавалося б не істотних факторів. Іноді це призводить до виникнення деякої напруженості в суспільстві. Іноді ця напруженість переростає у відвертий, кривавий і цинічний конфлікт на знищення.Один з останніх наймасштабніших конфліктів, який практично змусив здригнутися більшість народів на нашій планеті – Друга світова війна. Уроки, які довелося засвоїти людству, прямо вказували на унікальну цінність того, чого так всім не вистачало в довгі роки цієї війни – цінність збереження миру.Саме з цією метою після закінчення Другої світової була створена Організація Об’єднаних Націй, у складі якої також передбачалися спеціальні Миротворчі сили. Збройні професійні контингенти країн – членів ООН і донині виступають в місцях потенційного конфлікту, стаючи таким собі буфером в точках зіткнення, створюючи для конфліктуючих сторін можливість, якої не було тоді – можливість все вирішити мирно.«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» – так колись сказав Ісус Христос (Євангеліє від Матвія 5:9). Добре, коли конфлікт, що назріває можна вирішити, використовуючи здоровий глузд і дипломатичний підхід. Але іноді цього не достатньо. Важко пояснити природу конфлікту, який раптом виходить з людського розуміння і прагне перерости в криваву бійню. Вся наша історія буквально просякнута такими прикладами, але світова спільнота відмовилася від подібного погляду – мир надто цінний, щоб його втрачати, але занадто крихкий, щоб його утримувати. На це потрібні колосальні зусилля багатьох.За час своєї роботи миротворцям вдалося провести масу успішних операцій. І навіть одне врятоване життя виправдовує всі їхні зусилля, а адже цих життів насправді було сотні і сотні тисяч.Геополітична карта світу з часів Другої світової істотно змінилася, а після розпаду Радянського Союзу все світове співтовариство зіткнулося з новими проблемами. Утворені незалежні держави, що входили колись до складу тих, хто був біля витоків створення самої Організації Об’єднаних Націй не залишилися осторонь від нових викликів і Україна одна з перших відгукнулася і запропонувала свою допомогу у вирішенні багатьох з них. Так, 15-го липня 1992 го два літаки з передовою групою 240-го батальйону на борту здійснили виліт з дніпропетровського аеродрому в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 військовослужбовців. Після приземлення в Сараєво українські миротворці практично відразу опинилися в епіцентрі бойових дій, адже місто і аеродром вже обстрілювали снайпери і артилерія.З того часу більше 40 тис. українських миротворців побували в багатьох гарячих точках нашої планети, демонструючи всьому світу свій традиційний і високий професіоналізм, компетентність і надійність у справах урігулірованія збройних протистоянь. 21-го травня 2013 року, враховуючи внесок і значення національного миротворчього контингенту України у справі зміцнення миру і злагоди в зонах військових конфліктів, віддаючи честь тим, хто не пошкодував своє життя і здоров’я, а також з метою зміцнення славних національних традицій , Верховна Рада України прийняла Постанову № 1165 «Про встановлення Дня українських миротворців” і тепер українські миротворці мають всі підстави на своє власне професійне свято, яке запропоновано проводити 15-го липня.