Вишиванка – оберіг мого роду
День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане до сприяння єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.
Всеукраїнську акцію «День української вишиванки» було започатковано студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк у 2007 році. Вона зауважила, що студенти досить часто одягають вишиванки на пари, і одного разу спілкуючись на перерві з колегою Ігорем Житарюком, який також був у вишиванці, запропонувала одногрупникам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. У перший рік свята у 2007 році вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Цьогоріч День вишиванки в Україні припадає на 21 травня. У зв’язку з обмежувальними заходами на період поширення коронавірусної інфекції, цього року масових заходів проводитися не буде. Проте свято матиме певне тематичне спрямування, обіцяє бути насиченим низкою цікавих онлайн акцій.
Як повідомляє оргкомітет Всесвітнього дня вишиванки, 2020 рік присвячується українській родині та родоводу. У такий спосіб організатори свята прагнуть заповнити пустку в інформаційному просторі й привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна.
А українська вишиванка — диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути ж вишиванку поспіши.
І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті —
Ти рідного свого не забувай!
Бо в ньому все — ліс, гори і долина,
І річечка, й маленьке джерельце,
Твій рідний край, чарівна Україна,
І мати, й батько — пам’ятай про це!
І хліб на вишиванім рушникові,
І пісня, що до серця пролягла,
І краєвиди навкруги чудові,
І стежка, що у Всесвіт повела.
Вдягни свою чудову вишиванку,
Відчуй в ній ласку і душі тепло,
І чистий ранок в ніжному серпанку,
І те, як добре з мамою було.
«Пандемія дала можливість зупинитись та осмислити, що насправді важливо – турбота про старше покоління та виховання освіченого, гуманного наступного. Закликаємо кожного присвятити карантинний період дослідженню власного роду. Формування дерева роду – не тільки захоплива справа, це – вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу. Розпитайте у старших родичів про своїх пра-пра, звідки вони родом, ким були і які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресіях, утратах родини під час голодоморів. Разом із тим, ви відшукаєте у своїх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових – родичів, які насправді були героями свого часу», – зазначає оргкомітет.
Українцям у такий кризовий період особливо потрібні позитивні емоції, натхнення, налаштування на добрі думки. Саме тому цьогоріч заплановано безліч онлайн акцій.
Напередодні свята, Міністерство ветеранів розпочало флешмоб, до якого запрошуються всі охочі військові та цивільні. Для участі необхідно розмістити фото у традиційному українському одязі з хештегами #вишиванка ветерана #моя ідентичність та розказати, яке значення для вас має українська вишиванка.