“Титанік” – лихо людської гордості

108 роки тому, 14 квітня 1912 року морський лайнер під назвою «Титанік», який вважався дивом тих часів, зіткнувся в Атлантичному океані з айсбергом і затонув.

Під час трагедії загинуло 1517 осіб.

Цей корабель було збудовано у період конкурентної боротьби між основними транспорт­ними компаніями того часу, які здійснювали переве­зення пасажирів. На думку одного з власників компанії було набагато вигідніше мати один-два великі лайнери, ніж кілька дрібних і, тому вирішили перевершити конкурентів збудувавши великі судна “Олімпік”, “Титанік” і “Гігантик”.

31 березня 1909р. було розпочато будівництво найбільшого судна в світі, яке тривало 3 роки. Його довжина сягала 259,83 м, а ширина 28,19 м.

 На судні, крім звичайних для того часу зручностей і новітніх технологій, були басейн, спортзал, турецька лазня, бібліотека та зал для гри в м’яч. Каюти були неперевершеними за рівнем розкоші, оздоблення та зручностей. До послуг пасажирів першого класу було створено три ліфти і один ліфт дляпасажирів другого класу.

Пасажирами “Титаніка” були перважно мільйонери, фінансові магнати, євро­пейська знать та інші визначні особи.

14 квітня 1912 р., в день аварії, було отримано декілька повідомлень про наявність льоду та айсбергів біля узбережжя Північної Америки. Ще за два дні до трагедії надходили телеграми з попередженнями від інших кораблів, які бачили айсберги на своєму шляху. Однак ці телеграми так і не потрапили на капітанський місток: після їх отримання радисти почали ремонтувати передавач, не звернувши на повідомлення увагу та поклавши їх до купи інших паперів. Тому, ця найважливіша новина, так і не потрапила в поле зору команди і, “Титанік” впродовж семи днів продовжував просуватися  та наближатися до узбережжя Північної Америки на великій швидкості – 41,5 км/год.  

 В ніч з 14-го на 15-те квітня, о 23: 40, одному з матросів у “воронячому гнізді” – Фредеріку Флітові вдалося розгледіти великий айсберг якраз по курсу корабля, і він швидко вдарив у дзвін та подзвонив на капітанський місток. Офіцери судна терміново вжили заходів – машинному відділенню було подано команду зупинити двигун і повернути ліворуч, щоб оминути айсберг, але айсберг було вже зачеплено і, той пробивши обшивку вздовж борту, спричинив затоплення трюму.  

 Трюми швидко наповню­валися водою, почалася масова евакуація пасажирів.

Корабель затонув,  а сотні людей лишилися в холодній воді. Деякі загинули зразу від травм, однак більшість померла від холоду.

 Декілька пасажирів та членів команди стверджу­вали, що бачили в темряві вогні іншого корабля, але він не відповідав на заклики про допомогу по радіо і не реагував на ракети з “Титаніка”.  Пізніше з’ясувалося, що це було інше американське судно “Каліфорнія”, яке зупинилося на ніч через велику кількість айсбергів навколо і побоювання зіткнення. Радист судна пішов відпочивати  і,  не чув закликів про допомогу з корабля,  що тонув.

Тільки  значно менший корабель “Карпатія”, отримавши сигнали SOS із “Титаніка”, прибув на місце аварії і підібрав вцілілих пасажирів.

Після трагедії з “Титаніком” було прийняте положення про безперервний радіоефір.

Історія “Титаніка” стала відомою і леген­дарною завдяки документальним і художнім фільмам, знятим за мотивами цієї тра­гедії. Останній фільм 1997 р. отримав “Оскар” і мав фено­менальний успіх у прокаті.

Categories: